+38 (04744) 4-69-84
Меню
Остання редакція: 12 листопада 2019

МОНІТОРИНГ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯКОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМАНСЬКОМУ НУС

Метою моніторингу було вивчення рівня задоволеності студентів, як споживачів освітніх послуг, якістю освітніх програм, а саме: змістовним наповненням програми, ефективністю викладання, забезпеченістю освітнього процесу матеріально–технічними та навчально–методичними ресурсами.

Моніторинг задоволеності здобувачів вищої освіти якістю освітнього процесу в Уманському НУС здійснювався шляхом проведення анкетування. Учасники анкетування – студенти денної форми навчання, які навчаються за такими ступенями вищої освіти як молодший бакалавр (3,5%), бакалавр (61,2%), магістр (34,8%), доктор філософії (0,5%).

Всього опитано 201 студент за спеціальностями «Економіка», «Маркетинг», «Облік і оподаткування», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Менеджмент», «Готельно-ресторанна справа», «Туризм», «Публічне управління та адміністрування», «Біологія», «Екологія», «Науки про Землю», «Садівництво та виноградарство», «Технології захисту навколишнього середовища», «Харчові технології», «Лісове господарство», «Садово–паркове господарство», «Геодезія і землеустрій», «Агрономія» та в загальному по факультетах (рис.1).

 

Рис. 1. Активність респондентів в розрізі факультетів (у відсотках)

На запитання «Як Ви оцінюєте рівень якості надання освітніх послуг Уманським НУС?» 39,4% респондентів зазначили, що високо, 46,8% – достатньо, 11,4% – задовільно, 0,5% – недостатньо високо, 1,9% – незадовільно (рис. 2.).

150 учасників опитування (66,4%) задоволені тим, що навчаються за обраною спеціальністю, 48 здобувачів (23,9%) частково задоволені, 3 студенти (1,5%) не задоволені. Причинами свого незадоволення респонденти вказують: власне розчарування в обраній спеціальності та надмірний обсяг навчального навантаження.

 

Рис 2. Оцінка рівня якості надання освітніх послуг (у відсотках)

Завдання науково-педагогічного колективу Уманського національного університету садівництва – враховувати в своїй діяльності конструктивні зауваження незадоволених отримувачів освітніх послуг, підтримувати високу оцінку якості та розширювати спектр освітніх послуг.

На питання анкети «Які проблеми, на Вашу думку, найбільшою мірою ускладнюють навчання за обраною спеціальністю?» здобувачам пропонувалось обрати відповідь з наступного переліку (кількість виборів не обмежувалася). Узагальнені результати по другому питанню відображені у таблиці 1.

Таблиця 1

Які проблеми найбільшою мірою ускладнюють навчання, на думку опитаних

Перелік проблем

Кількість здобувачів, які позначили дану проблему

Відсоток

Необхідність поєднувати навчання і роботу

75

37,3

Надмірний обсяг навчального навантаження

43

21,4

Особиста неорганізованість

38

18,9

Відсутність перспектив працевлаштування

33

16,4

Незручний розклад

28

13,9

Недостатнє забезпечення навчально–методичною літературою

21

10,4

Відсутність такту педагогічної майстерності при викладанні окремих дисциплін

18

8,9

Вплив з боку інших студентів, що перешкоджають прояву Ваших здібностей під час навчальних занять

14

6,9

Власне розчарування в обраній спеціальності

8

4

 

За результатами опитування перші три позиції отримали наступні проблеми: необхідність поєднувати навчання і роботу (обрали 37,3% опитаних), надмірний обсяг навчального навантаження (21,4%), особиста неорганізованість (18,9%).

На наступні питання анкети «Чи знаєте Ви, що Ваше навчання відбувається у відповідності до затвердженої освітньої програми?» та «Чи ознайомлені ви з цілями та змістом освітньої програми» отримані наступні відповіді (рис.3)

Рис. 3. Чи знаєте Ви, що навчаєтеся у відповідності до затвердженої освітньої програми та чи ознайомлені Ви з її цілями та змістом? (у відсотках)

Позитивним моментом є те, що 92,0% респондентів знають про основний документ, який регламентує процес їх навчання, та 81,1% – ознайомлені з цілями та змістом освітньої програми. 18,9% опитуваних не знають напряму свого професійного розвитку – цілі, які вони повинні досягти разом з викладачами. Не знаючи цілі важко розуміти чи в тому напрямі ти рухаєшся, чи здобуваєш необхідні знання та навичками. Така ситуація, у певній мірі, провокує виникнення демотивації навчання у студентів.

З них 48,4% стверджують, що структура освітньої програми відповідає їхнім очікуванням, 38,8% – частково відповідає, 4,9% – не відповідає, 7,9% – важко відповісти (рис.4).

Рис. 4. Чи відповідає структура освітньої програми Вашим очікуванням (у відсотках)

Здобувачі вищої освіти оцінювали ефективність методів і методику викладання дисциплін за обраною спеціальністю, а також рівень стимулювання їх до самоосвіти й науково-дослідницької діяльності. Узагальнені відповіді представлені у табл. 2 та табл. 3.

Таблиця 2

Оцінка здобувачів вищої освіти ефективності методів викладання і навчання, які застосовуються на програмі

Варіанти відповіді

Результати опитування

Висока

113 осіб (56,2%)

Середня

83 особи (41,3%)

Низька

5 осіб (2,5%)

 

113 здобувачів вищої освіти (56,2%), які взяли участь в опитуванні, задоволені викладанням в повній мірі, 83 здобувачі (41,3%) посередньо оцінили методи викладання і навчання, 5 осіб (2,5%) не задоволені викладанням.

Таблиця 3

Рівень стимулювання здобувачів вищої освіти до самоосвіти й науково–дослідницької діяльності.

Варіанти відповіді

Результати опитування

Високий

56 осіб (27,9%)

Достатній

105 осіб (52,2%)

Задовільний

33 особи (16,4%)

Незадовільний

7 осіб (3,5%)

 

56 опитаних здобувачів вищої освіти (27,9%) вважають, що навчання високо стимулює їх до самоосвіти й науково-дослідницької діяльності, 105 осіб (52,2%) оцінюють достатньо, ще 16,4% – 33 осіб зазначили, що рівень стимулювання до самоосвіти і науково-дослідницької діяльності задовільний і 7 осіб (3,5%) – незадовільний.

Так як структура освітньої програми передбачає індивідуальний вибір здобувачами вищої освіти навчальних дисциплін, 48,3% опитуваних підтвердили можливість самостійного обрання навчальних дисциплін для їх подальшого вивчення, 27,3% – не знають, що в університеті існує така можливість та 24,4% – не мають можливості вибору дисциплін.

На даний час питання реалізації вільного вибору дисциплін за спеціальністю в університеті згідно даного опитування має деякі труднощі. Для вибіркових дисциплін – одним із ключових залишається питання наповнюваності груп: скільком студентам необхідно записатися на курс, щоб він відбувся. Вибір дисципліни може робити не кожен студент окремо, а лише уся навчальна група. Це, у свою чергу, обмежує студента, бо він не завжди може обрати ту дисципліну, яку хоче прослухати, а змушений погоджуватися з вибором групи.

Узагальнені відповіді по питаннях наявності можливості та реалізації вільного вибору дисциплін представлені на рис. 5.

Рис. 5. Наявність можливості та реалізації вільного вибору дисциплін (у відсотках)

На питання «Чи реалізовується за Вашою спеціальністю вільний вибір дисциплін?» 34,8% респондентів відповіли ствердно, 26,4% – про їх часткову реалізацію та 38,8% – заперечують реалізацію вільного вибору дисциплін.

Блок запитань щодо якості освітнього процесу дає змогу визначити рівень студентського задоволення якістю викладання дисциплін та системи оцінювання.

Відповідаючи на питання з приводу видів аудиторних занять, які переважають у студентів, 46,3% опитуваних зазначили лекції, 35,3% – практичні заняття, 9,5% – семінарські заняття та 8,9% – лабораторні заняття.

Респондентам було запропоновано визначити результативність залучення професіоналів–практиків, експертів та представників роботодавців до викладання та організації освітнього процесу. Отримані за результатами анкетування дані дають змогу визначити, що в переважній більшості (88,1%) студенти бажають переймати досвід професіоналів–практиків безпосередньо в освітньому процесі, 9,4 % – сумніваються в цьому та 2,5% – не бажають.

Також здобувачам було запропоновано визначити, яким чином вони дізнаються про форми контролю, порядок і критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни (рис. 6).

Респонденти надавали інформацію щодо того, чи повідомляються студенти про процедури оцінювання заздалегідь. Процедури забезпечення якості для оцінювання передбачають, що студенти мають бути ознайомлені з існуючими методами оцінювання, критерії та методи оцінювання, а також критерії виставлення оцінок оприлюднені заздалегідь і знаходяться у відкритому доступі (зокрема на веб–сайті університету). Дані, отримані за результатами анкетування, свідчать, що у переважній більшості (76,6 %) викладач пояснює студентам методи і критерії оцінювання на початку курсу.

 

Рис. 6. Ознайомлення з формами контролю, порядком і критеріями оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни (у відсотках)

З поміж всіх наявних способів контролю знань при проведені екзамену 35,3% опитувані найбільш об’єктивним вважають електронне тестування, 21,4% – комбінацію екзаменаційних питань і тестових завдань, 18,9 % – співбесіду, 16,9% – тестування (у письмовій формі) та 7,5% – розв’язання конкретних ситуацій.

Слід відмітити, достатній рівень чинної системи оцінювання результатів навчання студентів в університеті. На питання «Чи об’єктивна, на Вашу думку, чинна система оцінювання результатів навчання студентів в університеті?» 68,2% опитуваних відповіли ствердно, 27,9% вважають чинну систему частково об’єктивною та 3,9% – не об’єктивною.

Результати анкетування підтверджують необхідність подальшої роботи щодо забезпечення надійності проведення оцінювання відповідно до установлених закладом процедур.

Щодо питання «Чи є у Вас можливість, при потребі, оскарження процедури проведення та результатів контрольних заходів?» більша половина опитуваних (50,8%) відповіла – «Так», 15,4% – не мають такої можливості з невідомих причин, 33,8% – не знають про таку можливість.

Освітня програма та навчальний план передбачають практичну підготовку здобувачів вищої освіти, яка дає можливість здобути компетентності, необхідні для подальшої професійної діяльності.

Опитування здобувачів з цього питання (рис. 7) показує достатній рівень обсягу практичної підготовки 59,7%, частково задоволені обсягом практики 28,4% опитуваних, та 11,9% вважають, що практики зі спеціальності замало.

Відповідний і відсоток задоволеності здобувачами тих компетентностей, які вони здобули та/або розвинули під час практичної підготовки.

  

Рис.7. Обсяг практичної підготовки, закладений в освітній програмі (навчальному плані) з обраної спеціальності та задоволеність компетентностями, здобутими та/або розвиненими під час практичної підготовки? (у відсотках)

Моніторинг передбачає оцінку забезпеченості освітніх програм матеріально-технічними та навчально-методичними ресурсами. Здобувачі вищої освіти оцінювали: доступність та якість підручників, методичних вказівок, конспектів лекцій тощо в електронній та друкованій формах; комп’ютерне забезпечення освітнього процесу.

Узагальнені результати опитування з питання «Чи доступні Вам підручники, методичні вказівки, конспекти лекцій тощо в електронній та друкованій формах?» та «Чи відповідає Вашим освітнім потребам комп'ютерне забезпечення освітнього процесу в Уманському НУС?» представлені у табл. 4., табл. 5.

Таблиця 4

Доступність здобувачам вищої освіти підручників, методичних вказівок, конспектів лекцій в електронній та друкованій формах

 

Варіанти відповіді

Результати опитування

Так

125 осіб (62,2%)

Частково

59 осіб (29,4%)

Ні

11 осіб (5,5%)

Не знаю

6 осіб (2,9%)

Переважна більшість опитаних, а саме 125 осіб (62,2%) відповіли ствердно щодо доступності підручників, методичних вказівок, лекцій, 11 опитаних (5,5%) надали негативну відповідь.

Більшість опитаних здобувачів вищої освіти – 116 осіб (57,7%) задоволені комп'ютерним забезпеченням освітнього процесу, певною мірою задоволені – 60 здобувачів (29,9%), не задоволені – 25 опитаних (12,4%).

Таблиця 5

Відповідність освітнім потребам комп'ютерного забезпечення освітнього процесу в Уманському НУС

Варіанти відповіді

Результати опитування

Так

116 осіб (57,7%)

Частково

60 осіб (29,9%)

Ні

25 осіб (12,4%)

 

В Уманському НУС значна увага приділяється якості навчальних ресурсів та забезпеченню ефективної та безперебійної роботи комп’ютерної та мережевої інфраструктури, інформаційних сервісів університету та їх розвитку відповідно до вимог користувачів.

Університет популяризує академічну доброчесність та використовує відповідні технологічні рішення як інструменти протидії порушенням академічної доброчесності. Відповідно на питання «Чи ознайомлені Ви із принципами академічної доброчесності?» 52,9% опитуваних ознайомлені з принципами, 24,9% – частково і 22,2% – не ознайомлені.

На питання «Яким чином популяризується академічна доброчесність в Уманському НУС?» здобувачам пропонувалось обрати відповідь з наступного переліку (кількість виборів не обмежувалася). Узагальнені результати відображені на рис.8.

Рис.8. Популяризація академічної доброчесності в Уманському НУС (у відсотках)

Узагальнюючи надані варіанти відповіді на це питання, можна зробити висновок, що респонденти певною мірою ознайомлені з принципами доброчесності, але популяризація ведеться через роз’яснювальну роботу – 38,8% із загальної кількості опитуваних, проведення семінарів–тренінгів – 21,4%, з Кодексу академічної доброчесності – 41,3%.

Опитування стосовно порушення принципів академічної доброчесності стосувалося також питань плагіату та корупції (рис. 9).

 

Рис. 9. З якими проявами академічної недоброчесності Ви стикалися в університеті? (у відсотках)

На основі результатів опитування можна зробити висновок, що на думку здобувачів вищої освіти, спостерігається тенденція покращення ситуації стосовно проявів академічної доброчесності. 66,7% студентів із загальної кількості опитаних стверджують, що не стикалися з проявами недоброчесності.

Здобувачам було запропоновано визначити з перерахованих варіантів, які санкції щодо студентів можуть бути доцільними у разі виявлення і доведення академічної недоброчесності (рис. 10).

Рис. 10. Які санкції щодо студентів Ви вважаєте доцільними у разі виявлення і доведення академічної недоброчесності? (у відсотках)

Варіант повторного проходження оцінювання (залік, іспит, контрольна робота) отримав найвищий відсоток (82,6%), повторне вивчення дисципліни – 11,4%, відрахування із університету – 3,5%, серед інших варіантів санкцій (2,5%) – були  варіанти: «Зрозуміти і пробачити» та «Це не студент повинен вирішувати».

Позааудиторне життя студентів не менш важливе для формування зрілої та цілісної особистості, готової стати лідером у кожній сфері життя. Інтелектуальне збагачення супроводжується персональною, духовною та соціальною трансформацією, забезпечення якої і є завданням Університету.

Отже, було важливим опитування здобувачів вищої освіти щодо задоволення їхніх потреб та інтересів. За результатами анкетування щодо безпечності освітнього середовища для життя і здоров’я студентів, їх соціальної підтримки Університетом можна зробити висновок, що відповідні послуги надаються на високому рівні і задовольняють більшість студентів. Узагальнені результати відображені на рис.11 та рис.12.

При проведенні анкетування досліджувалась наявність необхідних ресурсів, що дозволяють підтримувати студентів під час освітнього процесу, якщо у них виникають певні труднощі.

 

Рис. 11. Яким чином університет забезпечує безпечність освітнього середовища для Вашого життя та здоров’я? (у відсотках)

 

Рис. 12. Яким чином Вам надається соціальна підтримка? (у відсотках)

 65,7 % опитуваних здобувачів задоволені рівнем організації студентського самоврядування в Уманському НУС, 28,4% – задоволені частково. Відповідно багато студентів приймають активну участь (29,8%) у заходах, які проводяться студентським самоврядуванням, 46,3% – задіяні в таких заходах по мірі своїх можливостей, 23,9% – участі не приймають.

Лише 10% опитуваних здобувачів брали участь у програмах міжнародної академічної мобільності, 90% – не хотіли чи не мали такої можливості. З перерахованих проблем, які виникають при бажанні прийняти участь у міжнародному обміні чи стажуванні здобувачів 42% визначили незначна кількість місць за програмами міжнародної академічної мобільності, 40% – наявну різницю у навчальних планах вузів-партнерів та 18% – недостатню пропозицію закордонних вузів-партнерів (рис.13).

Рис. 13. Які проблеми виникають за умови участі у програмах міжнародної академічної мобільності? (у відсотках)

Варто пам’ятати той факт, що задоволеність студентів якістю освітнього процесу в цілому та якістю освітніх програм, зокрема, є основним із основних факторів.

На питання «Що, на Вашу думку, слід змінити в освітній програмі для Вашої спеціальності?» 96 студентів (47,8%) із загальної кількості опитуваних відповіли, що нічого не слід змінювати і їх все влаштовує, інша половина мала пропозиції і зауваження. Отримані відповіді розподіляються за наступними проблемами:

 

 

Варіанти пропозицій

Організація навчального процесу

– проводити лекційні заняття в презентаційній формі;

– зменшити години самостійної роботи;

– проводити заняття, відкриті семінари з людьми, які працюють у сфері нашої спеціальності, експертами–практиками;

– більше залучити роботодавців;

– збільшити кількість практичних занять на підприємствах;

– проводити більше екскурсійних занять на підприємства за нашою спеціальністю;

– можливість дистанційного навчання;

– вивчення нововведень, навчання по новітнім технологіям;

– оновити методи викладання;

– більше цікавих практичних занять, продовжити англійську на протязі всіх навчальних років;

– більше роботи в програмах по ландшафтному дизайну, оскільки в теперішній час більш актуальними є проекти саме в цих програмах.

Забезпечення вільного вибору дисциплін

– забезпечити більшу кількість вибіркових предметів;

– більше вивчати іноземну мову;

– більше занять з програмним забезпеченням;

– можливість обирати більшу кількість дисциплін самостійно;

–Зменшити кількість  непотрібних дисциплін;

– «нам не потрібна філософія!!!»;

– не вивчати філософію, іноземну, охорону праці, а вивчати більше «лісових» предметів.

Організація виробничої практики

– на мою думку, слід давати студентам більше інформації, яка б допомагала у набутті практичних навиків, необхідних для майбутньої професії і менше "сухої" теорії;

– додати до освітнього процесу більше практики по спеціальності;

– зробити більше практики в готелях і ресторанах;

– практику, яка буде проходити в державних органах влади;

– організація поїздок на різні виставки, Дні поля, побільше реальної практики в польових умовах.

 

На думку студентів, факторами, які удосконалюють освітній процес, є широка комп'ютеризація освітнього процесу, впровадження нових і корекція існуючих навчальних курсів і програм з урахуванням побажань студентів.

На думку здобувачів вищої освіти не всі дисципліни, що вивчаються, необхідні для їх професійної діяльності, тому метою вільного вибору дисциплін є забезпечення якісної студентоорієнтованої підготовки, яка в майбутньому дозволить випускникам працевлаштуватись.

Результати цього анкетування дозволяють керівництву університету більш раціонально підійти до питань удосконалення навчально–методичного супроводу освітнього процесу.

 

Висновки

1. Таким чином, зважаючи на усе вищезазначене, можна зробити загальний висновок – освітні послуги  надаються Уманським НУС на достатньому рівні і задовольняють більшість здобувачів вищої освіти. Лише 1,9 % студентів оцінили якість освітніх послуг негативно. 66,4% респондентів задоволені тим, що навчаються за обраною спеціальністю, 23,9% частково задоволені.

Завдання колективу Університету – підтримувати таку оцінку якості надання освітніх послуг, вдосконалювати та розширювати їх спектр.

2. 92,0% респондентів знають про основний документ, який регламентує процес їх навчання, та 81,1% – ознайомлені з цілями та змістом освітньої програми, що говорить про високий рівень інформаційної прозорості, що знаходиться у відкритому доступі.

3. Серед проблем, які найбільшою мірою ускладнюють навчання, опитані виділяють необхідність поєднувати навчання і роботу (37,3%), надмірний обсяг навчального навантаження (21,4%), особисту неорганізованість (18,9%).

4. 68,2% опитуваних вважають чинну систему оцінювання результатів навчання студентів в університеті об’єктивною, 27,9%  – частково об’єктивною та 3,9% – не об’єктивною.

Результати анкетування підтверджують необхідність подальшої роботи щодо забезпечення надійності проведення оцінювання відповідно до установлених закладом процедур. Необхідно контролювати, щоб оцінювання дозволяло продемонструвати здобувачам вищої освіти об’єктивну міру досягнення очікуваних результатів навчання.

5. Так як структура освітньої програми передбачає індивідуальний вибір здобувачами вищої освіти навчальних дисциплін, 48,3% опитуваних підтвердили можливість самостійного обрання навчальних дисциплін для їх подальшого вивчення, 27,3% – не знають, що в університеті існує така можливість та 24,4% – не мають можливості вибору дисциплін.

6. Опитування здобувачів щодо практичної підготовки показує достатній рівень її обсягу: 59,7%, частково задоволені обсягом практики 28,4% опитуваних, та 11,9% вважають, що практики зі спеціальності замало.

Взаємозв’язок теоретичних знань з практичними завданнями свідчить про необхідність збільшення практичної складової в навчальних програмах дисциплін, поліпшення їх навчально-методичного забезпечення.

7. Університет приділяє велику увагу якості освітніх ресурсів та відповідає за забезпечення ефективної та безперебійної роботи комп’ютерної та мережевої інфраструктури, інформаційних сервісів Уманського НУС та їх розвиток до вимог користувачів. Переважна більшість опитаних 62,2% відповіли ствердно щодо доступності підручників, методичних вказівок, лекцій, 29,4% – вказують на часткову доступність. Більшість опитаних 57,7% задоволені комп'ютерним забезпеченням освітнього процесу, не в повній мірі задоволені – 29,9%, не задоволені –12,4%.

8. Університет популяризує академічну доброчесність та використовує відповідні технологічні рішення як інструменти протидії порушенням академічної доброчесності. Популяризація ведеться через роз’яснювальну роботу, проведення семінарів–тренінгів, запровадження Кодексу академічної доброчесності.

На основі результатів опитування можна зробити висновок, що на думку здобувачів вищої освіти, спостерігається тенденція покращення ситуації стосовно проявів академічної доброчесності. 66,7% студентів із загальної кількості опитаних стверджують, що не стикалися з проявами недоброчесності.

9. Важливим було опитування серед здобувачів вищої освіти щодо їхніх потреб та інтересів. За результатами анкетування щодо безпечності освітнього середовища для життя і здоров’я студентів, їх соціальної підтримки в Уманському НУС можна зробити висновок, що відповідні послуги надаються на високому рівні і задовольняють більшість студентів.

10. Дані аналізу щодо задоволеності студентами якістю освітнього процесу в цілому та якістю освітніх програм свідчать про те, що 47,8 % відповіли, що нічого не слід змінювати і їх все влаштовує, інша половина мала пропозиції і зауваження (широка комп'ютеризація навчального процесу, впровадження нових і корекція існуючих навчальних курсів і програм, вільний вибір дисциплін, збільшення виробничої практики).

Результати цього анкетування дозволяють керівництву університету більш раціонально підійти до питань удосконалення навчально-методичного супроводу освітнього процесу.

 

 Рекомендації

З метою удосконалення та покращення освітніх послуг, які надає Університет пропонується вжити наступні заходи:

1. Проводити опитування студентів щодо задоволеності освітніми програмами та якістю освітніх послуг щорічно. Відстежувати позитивну динаміку та виявляти слабкі чи проблемні аспекти з метою вжиття своєчасних заходів.

2. Викладачам, завідувачам кафедр слід приділити більше уваги формуванню у студентів розуміння цілей їх професійного розвитку. Своєчасно знайомити з цілями та змістом освітніх програм.

3. Працювати у напрямку подальшого запровадження комплексу заходів щодо підвищення якості навчального процесу:

– удосконалення підготовки навчально-методичних матеріалів;

– підвищення якості проведення всіх видів занять зі студентами;

– удосконалення системи підвищення кваліфікації та атестації науково–педагогічних і педагогічних працівників.

4. Підвищувати якість проведення всіх видів занять зі студентами:

– збільшити кількість занять, що проводяться на базах практики або на підприємствах, установах, організаціях та удосконалити їх  тематику;

– урізноманітнити форми проведення занять – ділові та рольові ігри, індивідуальні практичні завдання, «мозкові штурми» з проблемних питань, тощо;

– раціональніше застосовувати комп’ютерні технології;

– максимально закріпити студентів на робочих місцях баз практики та забезпечити їх реальну участь у виконанні виробничих завдань;

– при організації освітнього процесу, обранні методів та форм навчання і самостійної роботи враховувати той факт, що здобувачі вищої освіти працюють.

5. Студенти є повноцінними учасниками освітнього процесу, тож вони мають право впливати на його організацію, одним із аспектів якої мають стати вибіркові дисципліни.

Організація спільних презентацій вибіркових дисциплін для студентів. Чим більше доступної та зрозумілої інформації про вибірковий курс, тим більша ймовірність, що його оберуть найбільш умотивовані студенти.

Вважається за доцільне пропонувати студентам найменш популярні дисципліни (філософія, охорону праці) як дисципліни вільного вибору.

6. Викладачам навчальних дисциплін акцентувати увагу студентів на практичний аспект професійної підготовки. Своєчасно повідомляти студентів про заплановані заходи.

Підвищення якості практичної підготовки здобувачів вищої освіти рекомендовано здійснювати за наступними напрямками:

– поглиблення процесів взаємодії з підприємствами, установами, організаціями;

– встановлення довгострокових зв’язків із установами, великими компаніями, закладами соціальної сфери (освіта, наука, культура і т.п.);

– узгодження із роботодавцями обсягу теоретичних знань та практичних навичок, які бажано включати до навчальних планів та програм;

– розширення обсягів проведення практичних занять в цих установах та компаніях із залученням до освітнього процесу їх працівників.