Анкетування викладачів (2019-2020 н.р.)

Метою моніторингу було вивчення відповідності організації освітнього процесу очікуванням науково-педагогічних працівників. Дослідження було спрямоване на виявлення проблем, що виникають під час освітньої діяльності з метою їх попередження чи усунення та удосконалення навчально-методичного супроводу освітнього процесу з метою раціональної оптимізації освітньої програми наближеної до потреб викладацької аудиторії.

Анкетування щодо відповідності якості навчання очікуванням науково-педагогічних працівників проводилося шляхом on-line анкетування протягом лютого-березня 2020 року. Учасники анкетування – 67 науково-педагогічних працівників (далі – НПП) Уманського НУС (професор – 4 особи, доцент – 37 осіб, старший викладач – 8 осіб, викладач – 16 осіб, викладач-стажист – 2 особи).З метою об’єктивності збору даних, анкетування проводилось анонімно та виключно на добровільних засадах.

На запитання «Як Ви оцінюєте рівень організації освітнього процесу в Уманському НУС?» 36% респондентів зазначили, що високо, 54% – достатньо, 10% – задовільно (рис. 1).

 

Рис. 1. Оцінка рівня організації освітнього процесу (у відсотках)

На питання анкети «Вкажіть, які фактори, на Вашу думку, вдосконалюють освітній процес?» викладачам пропонувалось обрати відповідь з наступного переліку (кількість виборів не обмежувалася). Узагальнені результати по другому питанню відображені у таблиці 1.

За результатами опитування перші дві позиції отримали наступні фактори: впровадження нових або корекція існуючих навчальних програм з урахуванням думок студентів та роботодавців (обрали 61,2% опитаних), поліпшення організації практики за спеціальністю (52,2%), важливим також є збільшення комп'ютеризації освітнього процесу (23,9%).

Таблиця 1

Фактори, які вдосконалюють освітній процес

 

Основними серед факторів, які, на думку викладачів, сприяють підвищенню інтересу студентів до навчання, було визначено впровадження інноваційних методів навчання (65,7%), зацікавленість викладачів в успіхах студентів (43,3%) і підвищення професіоналізму викладачів (23,9%). Результати відображені у таблиці 2.

Таблиця 2

Фактори, які сприяють підвищенню інтересу студентів до навчання

 

У наступному питанні анкети «Які проблеми якості освітнього процесу, на Вашу думку, потребують першочергового вирішення?» пропонувалось здійснити вибір із запропонованого переліку або надати свій варіант відповіді. Отримані результати відображені у таблиці 3.

 

Таблиця 3

Проблеми якості освітнього процесу, які потребують вирішення

 

Перше місце серед актуальних для першочергового вирішення проблем, з великим відривом посіла проблема ведення документації у надмірному обсязі, на цю проблему вказують 76,1% опитаних.

Друге місце серед проблем, які потребують вирішення, посіла проблема стану та оснащення навчальних аудиторій (25,4%), третє місце – проблема низького рівня організації самостійної роботи студентів (20,9%). Важливими також є питання міжнародної, міжуніверситетської мобільності НПП (19,4%) і врахування в освітньому процесі запитів усіх груп стейкхолдерів (16,4%).

Багатьма респондентами відмічається завантаженість викладача надмірним обсягом документації. Дійсно, що при порушенні балансу навантаження з різних видів робіт (навчальної, наукової, методичної, організаційної) викладачам доводиться обмежувати наукову роботу на користь інших видів робіт.

Другий блок анкети досліджує роботу зі студентами щодо ефективності методів педагогічного стимулювання самостійної роботи. Питання, які стосуються самостійної роботи студентів та труднощів у її виконанні, узагальнені у таблиці 4.

На думку науково-педагогічних працівників основні труднощі, які виникають у студентів в ході виконання самостійної роботи пов’язані, по-перше, з відсутністю вміння працювати самостійно та відсутністю пізнавального інтересу (це відзначили по  37,3% опитаних викладачів відповідно), по-друге з невмінням рівномірно розподіляти своє навантаження протягом семестру (19,4% опитаних).

Таблиця 4

Труднощі, які виникають у студентів в ході виконання самостійної роботи

 

Вищезазначені результати вказують на те, що до вищої школи вступають абітурієнти, в яких не в повній мірі сформовані навички до самостійного навчання і цю глобальну проблему частково можливо вирішувати під час викладання дисципліни «Вступ до спеціальності» та системно у рамках кожної навчальної дисципліни, які викладаються на І курсі.

Відповідаючи на питання «Які методи педагогічного стимулювання самостійної роботи студента, на Вашу думку, є найбільш ефективними?» викладачі найбільший відсоток надали двом методам – врахування результатів самостійної роботи при підсумковому оцінюванні (35,8%) і зв'язок результатів самостійної роботи з професійною діяльністю (34,3%), менш ефективними вважають цікаве завдання та вимогливість викладача (рис. 2).

 

Рис. 2. Методи педагогічного стимулювання самостійної роботи студента (у відсотках)

Результати опитування свідчать, що студенти не прагнуть самостійно здобувати знання, більшість студентів зорієнтована на поповнення і поглиблення знань під керівництвом викладача. Це необхідно враховувати при мотивації студентів до самостійної роботи й створенні навчально-методичних матеріалів.

З’ясовано, що НПП у виборі форм організації навчання найбільшу перевагу віддають практичним заняттям (59,7%) та тематичній дискусії (38,8%), трохи менше лекції (34,3%). У ранжуванні форм організації занять саме ці форми обрані переважною більшістю НПП ( рис. 3)

Спостерігається тенденція до усвідомлення деякими викладачами актуальності використання інноваційних форм занять – як-от: семінарських занять і занять з елементами ділової/рольової гри (по 10,4% відповідно), навчальних тренінгів і «круглих столів» (по 6% відповідно), які активізують самостійну діяльність студентів.

 

Рис. 3. Популярні види навчальних занять НПП (у відсотках)

 

При цьому більшість респондентів усвідомлюють важливість активізації звичних форм організації навчання засобами активного й інтерактивного навчання.

Позитивним моментом є те, що 95,8% респондентів вільні у виборі форм та методів навчання, які відповідають принципам академічної свободи.

Це спонукає продовжити систему підвищення викладацької майстерності в університеті з відповідної тематики, мотивувати викладачів урізноманітнювати навчальні заняття з метою активізації співпраці зі студентами.

Науково-педагогічним працівникам була надана можливість оцінити рівень задоволеності умовами забезпеченості якості освітнього процесу за шкалою від 1 (низький рівень) до 5 (високий рівень) (табл. 5).

За результатами опитування виведено середні оцінки рівня задоволеності різними сферами освітнього процесу. Для прийняття управлінських рішень варто звернути увагу не лише на зведену середню оцінку, а й на її складові, тобто оцінку по кожному параметру.

Наразі науково-педагогічні працівники високо оцінили доступність інформації (середній бал 4,36), умови підвищення кваліфікації (4,05) та рівень організації освітнього процесу (4,03).

Таблиця 5

Рівень задоволеності НПП умовами забезпеченості якості освітнього процесу

 

На запитання «Вкажіть, які методи організації освітнього процесу Ви застосовуєте для покращення якості освіти?» було надано наступні відповіді (табл. 6).

Таблиця 6

Методи організації освітнього процесу для покращення якості освіти

 

Дані свідчать, що більшість опитаних науково-педагогічних працівників (44,8%) використовують фундаментальні знання, постійно оновлюючи зміст дисциплін, урізноманітнюють способи подачі навчального матеріалу (56,7%). Близько третини респондентів (29,9%) володіють сучасними методологіями досліджень. Опитані НПП активно впроваджують нові інноваційні технології навчання, у тому числі ІКТ (28,4%) та створюють електронні навчальні курси (25,4%).

Переважна більшість (67,2%) опитуваних науково-педагогічних працівників кафедр зазначили, що бажають і надалі підвищувати свій рівень особистісно-професійного розвитку шляхом врахування різноманітних форм та можливості на місцевому, регіональному, всеукраїнському й міжнародному рівні (табл. 7).

Таблиця 7

Шляхи покращення особистісно-професійного розвитку НПП

 

Позитивним моментом в забезпеченні якості освіти університету і кафедр зокрема, що кожний викладач певним чином залучений до формальних процесів внутрішнього забезпечення якості освіти (рис.4).

 

Рис. 4. Залучення НПП до формальних процесів внутрішнього забезпечення якості освіти (у відсотках)

 

Дані свідчать, що 59,7% викладачів кафедри підтверджують, що зміст освітніх програм та навчальних планів оцінюються на регулярній основі (рис. 5).

Рис. 5. Оцінювання змісту освітніх програм та навчальних планів (у відсотках)

 

Більша частина опитуваних (73,1%) залучаються до формулювання цілей та програмних результатів освітніх програм шляхом участі у обговоренні на засіданні кафедри за участю членів проектної групи з розробки освітньої програми, інша частина викладачів (26,9%) входять у склад проектної групи, відповідальної за формування освітніх програм.

На переконання всіх викладачів Уманського НУС залучення до освітнього процесу вже працюючих фахівців і працедавців є необхідним. Це дає змогу виявити певні недоліки у надані освітніх послуг вищою школою, а також стимулює майбутніх фахівців до якісної освітньої діяльності та самовдосконалення. 89,5% опитуваних вважають залучення професіоналів-практиків, експертів та представників роботодавців до викладання та організації освітнього процесу необхідною складовою організації освітнього процесу.

Університет популяризує академічну доброчесність та використовує відповідні технологічні рішення як інструменти протидії порушенням академічної доброчесності (рис. 6).

 

Рис. 6. Популяризація академічної доброчесності (у відсотках)

 

97% опитаних НПП достатньо ознайомлені з принципами академічної доброчесності, 3% респондентів ознайомлені частково .

Викладачі мають не тільки самі дотримуватися академічної доброчесності, але і вчити студентів її принципам і контролювати дотримання.

Найбільш часто серед проявів академічної недоброчесності опитані науково-педагогічні працівники зустрічаються із необ’єктивним оцінюванням (37,3%) і списуванням (28,4%) (рис. 7).

  

Рис. 7. З якими проявами академічної недоброчесності Ви стикалися? (у відсотках)

 

Серед запропонованих санкцій щодо викладачів, які допускають подібні порушення і щодо яких доведено академічну недоброчесність, 61% опитаних вважає, що найбільш доцільною є «Догана», 18% – «Відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання», 12% – «Позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади» та серед інших санкцій були наступні варіанти: «Роз’яснення причини», «Анулювання виконаного за допомогою плагіату навантаження», «Звільнення» (рис. 8).

 

Рис. 8. З якими проявами академічної недоброчесності Ви стикалися?

 

Висновки та рекомендації

 

Узагальнюючи результати опитування науково-педагогічних працівників, можна констатувати, що з метою удосконалення змісту, організації та якості освітнього процесу в Уманському НУС рекомендується вжити наступних заходів:

1. Проводити опитування науково-педагогічних працівників щодо відповідності організації освітнього процесу їх очікуванням щорічно. Відстежувати позитивну динаміку та виявляти недоліки з метою вживання своєчасних заходів.

2. Форми і методи навчання та викладання потребують удосконалення та приведення їх відповідність до кожного освітнього компоненту для забезпечення якості освіти.

Потрібно активізувати проведення навчальних семінарів (тренінгів), майстер-класів, воркшопів для НПП щодо застосування сучасних форм та методів навчання студентів з залученням кваліфікованих науковців та практичних працівників. При виборі методів та форм навчання враховувати індивідуальні особливості студента, застосовувати ефективні способи розвитку та оцінювання компетентностей з метою досягнення бажаних результатів навчання. Викладачам, при формуванні освітніх програм слід враховувати думку студентів щодо визначення форм, методів навчання, організації освітнього процесу.

3. У викладацькій діяльності більше практикувати сучасні активні форми роботи, адже критичне мислення є важливим критерієм ефективності організації навчання, тому жива дискусія зі студентами, мозковий штурм, рольові ігри, дебати/ вікторини, квести сприяють його формуванню у студентів.

4. При перегляді освітньо-професійних та освітньо-наукових програм розглянути можливість щодо збільшення аудиторних годин (практичних занять) з дисциплін професійної підготовки здобувачів та з залученням до освітнього процесу вже працюючих фахівців і працедавців.

5. Система оцінювання повинна бути побудована таким чином, щоб спонукати майбутнього фахівця до самостійного пошуку у навчанні.

6. Науково-педагогічним працівникам рекомендовано систематично використовувати дистанційні курси як один з форматів подання інформації здобувачам вищої освіти.

7. Проаналізувати стан та оснащення навчальних аудиторій. Запланувати процес оновлення та переоснащення аудиторій за потреби.

8. Розглянути можливості організації та участі науково-педагогічних працівників у міжнародній чи міжуніверситетській мобільності.

9. Розглянути можливості підвищення кваліфікації та професійного росту викладачів шляхом організації курсів (безоплатно, за рахунок коштів Державного бюджету України або з пільговою оплатою для штатних працівників університету ).